День Конституції України – одне з найважливіших державних свят, що традиційно відзначається 28 червня. Цього дня українці згадують про прийняття Основного Закону, який гарантує їхні права та свободи, а також закладає основи державного устрою.
Від імені Українського народу та, виражаючи його суверенну волю, 28 червня 1996 року було прийнято Конституцію України — головний нормативно-правовий акт держави, який став ядром консолідації українського суспільства.
Прийняття Основного Закону України мало величезне політичне та правове значення як для національного державотворення, так i для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. Цей документ є основним законом i моральним орієнтиром для громадян України, юридично закріплює незмінний упродовж століть цивілізаційний вибір Українського народу.
Конституція України була визнана Венеціанською комісією однією із найдемократичніших в Європі, особливо в частині прав, свобод та обов’язків громадян, які повністю відповідають міжнародним стандартам у галузі конституційного права. У нашій Конституції визначено, що Україна є правовою державою, яка ґрунтується на принципах поваги до особи й недоторканності її прав i свобод, верховенства права, дотримання закону, вона забороняє дискримінацію. Конституція України зорієнтована на людину, гуманістичні цінності та правові відносини між суспільством і державою. Попри досвід життя в тоталітарній системі та наявність колоніального минулого, українцям завжди був властивий пошук норм і засад, які б регулювали взаємодію між населенням і владою — це, зокрема, робить нас частиною Європи та кардинально відрізняє від pociï.
Якщо звернутися до історії українського конституціоналізму, укладений 1710 року «Договір та встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким…» вважають першою європейською конституцією в сучасному її розумінні. Цей договір, написаний під значним впливом ідей західноєвропейського парламентаризму, називають Конституцією Пилипа Орлика. Нею він зобов’язався, зокрема, боротися за політичне й церковне відокремлення України від московії, у разі здобуття влади в Україні.